Vanar Chain і пастка «все занадто зручно». Чи не розслаблюємося ми в Web3 занадто сильно?
Буває таке відчуття, коли дивишся на Vanar Chain і ловиш себе на думці, ого невже Web3 нарешті перестав бути таким колючим і незручним? І в цей момент навіть не хочеться лізти в технічні деталі, щоб щось перевірити ти просто дивишся, як воно поводиться. AI прямо вбудований у блокчейн, транзакції по копійці, тисячі операцій на секунду, валідатори з репутацією з Web2 і Web3 одночасно… Виглядає майже як продукт, який робили для звичайних людей, а не тільки для крипто-гіков.
Вони називають себе першим AI-native L1. І саме тому воно виглядає підозріло… але приємно. Бо зазвичай у цей момент чекаєш або гучного слайду, або дрібного шрифту з зірочками. А тут є тиша і робочий код. У них п’ять рівнів архітектури, де є і семантична пам’ять, і on-chain міркування, і автоматизація тобто все для того, щоб розумні агенти могли жити й приймати рішення прямо в ланцюжку. Геймінг, метавсесвіти, токенізація реальних активів, PayFi ну усе це звучить уже не як далеке майбутнє, а як щось, що можна запустити завтра.
Але є момент, про який зазвичай не говорять, чим зручніше стає, тим більше людей заходить. І тут радість чомусь швидко змінюється настороженістю. Комісії копійчані, інтерфейси приємні, бренди заходять, користувачі не лаються на gas fees. З одного боку то вже перемога. З іншого ну дуже підступна штука.
Бо коли все настільки гладко, мозок автоматично вимикає режим «а що, якщо?». Не тому що ми наївні,ну просто так працює комфорт. Ми ж пам’ятаємо, як у 2022–2023 роках зникали сотні мільйонів через один рядок коду чи через те, що хтось просто повірив «довіреному» проєкту. А тепер уявіть собі що у вас на ланцюжку сидить AI-агент, який сам вирішує, коли купувати, коли продавати, куди перекидати токени… І ви вже звикли, що «все працює». І перестаєте читати, що там у контракті. І не перевіряєте, хто саме валідатор. І не питаєте, а що буде, якщо цей розумний агент раптом «поїде».
Він і є той самий ефект «заспокоєної довіри». Коли технологія настільки приємна, що ти забуваєш то вона все одно не ідеальна. І ніколи не буде повністю безпечною.
У Web3 досі величезна купа ризиків таких як хаки, фішинг, помилки в оракулах, просто людський фактор у команді. До цього ми вже, на жаль, досить сильно звикли. А з появою AI-агентів ці ризики тільки множаться, бо тепер можна втратити гроші навіть не через злий умисел, а через те, що модель «трохи неправильно зрозуміла» ситуацію.
Vanar, до речі, намагається це враховувати. У них є Proof of Reputation, verifiable credentials, zero-knowledge штуки для прозорості. І чесно кажучи, у цей момент мене трохи лякає, що навіть усі ці технології не рятують від людського фактору. Але навіть вони самі пишуть у своїх матеріалах: «довіра так це справжнє вузьке місце для агентського AI». Тобто навіть творці розуміють, що тут найслабша ланка зовсім не код, а наша з вами поведінка.
Мені чомусь здається, що ми зараз з вами на дуже хиткому моменті. І тут легенько морозить, бо простота іноді коштує дорого. З одного боку ну хочеться радіти, що Web3 нарешті стає зручним і масовим. З іншого стає страшно, що разом із зручністю ми втрачаємо ту пильність, яка взагалі дозволила цій екосистемі вижити.
Тож моє особисте відчуття що Vanar насправді крутий крок уперед. Але якщо ми з вами почнемо сприймати будь-який блокчейн як «надію за замовчуванням», то дуже швидко нагадаємо собі, чому в 2017–2018 роках усіх так жорстко вчили.
Може, зручність насправді добре. Але пильність скажу вам, ну се одно краще.
А ви як думаєте чи ми вже розслабилися чи ще тримаємо руку на гаманці?@Vanarchain #vanar $VANRY
{future}(VANRYUSDT)