Хто проходить, а хто ні, нова логіка доступу в Web3.
Це трохи схоже на систему пропусків у закритому клубі. Не достатньо просто прийти потрібно відповідати певним умовам. І в Web3 ця логіка тільки починає з’являтись.
SIGN якраз будує інструменти для таких сценаріїв. Через атестації можна задавати конкретні критерії: хто має доступ до продукту, хто може брати участь у розподілі токенів, хто відповідає певним умовам. Це працює в різних мережах і може використовуватись як універсальний механізм контролю доступу.
У результаті змінюється підхід. Не відкрито для всіх, а доступ за умовами, які можна перевірити. Це дозволяє проєктам будувати більш точні і керовані системи без ручних списків і хаосу.
І мені здається, що саме такий підхід робить Web3 менш випадковим і більш зрозумілим.