Сьогодні пів години читав Discord… і вперше захотів просто вийти. Хтось радісно писав про нові ліміти у Stacked, мовляв: «тепер ми, спільнота, все вирішуємо».
І тут я реально завис. Я дивився на це і не розумів — це я щось упускаю, чи ми всі граємо в одну велику імітацію?
Ми повторюємо: «Web3 — це влада гравців». Але дивлюсь на свій Task Board і не впевнений, що правильно це читаю. Виглядає так, ніби наша влада закінчується там, де алгоритм вираховує профіт.
Я спочатку подумав — це просто втома. Але потім згадав іграшкові керма в літаках: їх дають дітям, щоб ті не панікували, поки пілот веде борт. В якийсь момент це перестало бути схожим на демократію. Це ідеальний спосіб утримати нас в інерції. Бо коли ти «співвласник», ти пробачаєш системі будь-які закручені гайки.
Я не впевнений, що ми взагалі щось вирішуємо. Можливо, той хлопець у Discord має рацію, а я накручую... але присмак такий, ніби ми пасажири, які тиснуть на неробочі кнопки.
Ти сьогодні вже відчув свою владу? Чи теж помітив, що кермо ні до чого не підключене?
