Це роздум, як про $BNB

Я так стужився.. .

Я так стужився, що осів весь світ

В мені, як пил на вицвілому склі.

Я не кричу. Я просто не зумів

забути тишу в розірваній петлі.

Я так стужився, що став сам собі —

мов тінь, що не відходить від порога.

І кожен день — не вирок, не мольба,

а коло, де немає вже нічого.

Я не герой. Я не тримаю стрій.

Я просто є. І це — моя поразка.

Бо в цій присутності — нема надій.

Я так стужився, що став, зовсім німий..!

І тільки ніч, мов вивернута маска,

шепоче: «Ти ще є… але не мій»...

--$BNB