Ми 14 днів говорили про технології, але якщо чесно — в якийсь момент я зловив себе на дивній думці.
Це взагалі не про код.
Коли я починав цей марафон, мені здавалося, що вся історія про архітектуру, ZK і всю цю технічну частину. Але чим далі копався — тим більше доходило: питання не в технології, а в контролі.
Хто володіє твоїм цифровим «я».
І от тут мене реально трохи переклинило. Бо поки ми граємось у «прозорість», нас вже тихо роздягають до нуля, великі гравці вже будують системи, де ти просто дані для їхніх моделей.
Midnight я спочатку сприймав як ще один технічний шар. Зараз це виглядає інакше.
Це скоріше про можливість поставити межу.
Selective Disclosure, Compact — все це просто інструменти. Суть в тому, що ти сам вирішуєш, що показувати, а що залишити у себе.
І, чесно, після цих 14 днів дивно повернутись до старої моделі, де ти просто віддаєш дані «за доступ».
Я не знаю, як швидко це зайде масово. Але для себе я вже вирішив: назад у повністю прозору модель я не хочу.