Коли люди бачать стейблкоїн, перша думка — “це щось стабільне, значить безпечно”. Але реальність складніша. Особливо коли йдеться про стейблкоїни, які мають зв’язок із державними структурами або національною валютою.
Якщо розглядати KGST та схожі активи, я б оцінював їх через 4 прості питання:
1) Хто емітент?
Важливо розуміти, хто саме випускає токен і хто відповідає за його роботу.
2) Як підтримується прив’язка?
Чи є реальні резерви, яка модель забезпечення, чи публікуються підтвердження.
3) Які правила використання?
Чи потрібна верифікація, чи можуть заморозити транзакції, які є обмеження.
4) Де реально можна застосувати?
Стабільність ціни має сенс, коли токен можна використовувати: для платежів, переказів, інтеграцій.
Державні стейблкоїни — це цікавий тренд, але це не “вільна крипта”. Це скоріше цифровий платіжний інструмент із правилами. І саме розуміння цих правил вирішує, чи буде такий актив корисним у реальному житті.
