Blanca Piepenburg y6Rq

Скажу чесно що в PIXELS є така цікава річ, яка мене реально зачепила. Не сама гра і не фармінг, а те, як економіка всередині неї тихенько змінює людей. Я навіть не впевнений, коли саме таке почалося, але в якийсь момент починаєш мислити трохи інакше.
Коли ти розумієш, що буквально кожна твоя дія щось коштує, чи то токени, чи репутація, чи майбутні можливості то ти починаєш поводитися інакше. Воно як соціальна маска, яку ти сам на себе надягаєш, навіть не помічаючи.
У звичайних іграх ти можеш просто написати в чат якусь дурницю, потролити когось, допомогти рандомному чуваку чи просто проігнорувати. Наслідків майже немає. А тут вони є. Тому що за всім стоїть ця невидима система репутації. І вона реально впливає на те, з ким ти зможеш нормально торгувати, кого візьмуть у гільдію і чи не заблокують тобі вивід коштів колись. Я, наприклад, почав трохи фільтрувати себе, хоча раніше взагалі про таке навіть і не думав.
Тому люди починають фільтрувати себе. Замість того, щоб просто спілкуватися, вони вже думають: «А як це сприймуть? Чи не впаде мені через це реп?» І чат поступово перетворюється з місця для розслабленого базікання на щось схоже на корпоративний Slack. Всі ввічливі, всі обережні, всі трохи «на продажі». І найсмішніше, що ніхто цього прямо не просив тому що воно якось саме так склалося само собою.
Я помічав, як навіть дрібниці змінюються. Ти вже не кидаєшся допомагати першому-ліпшому, бо думаєш: «А воно того варте? Чи дадуть мені за це хоч трохи репу?» Чи логінишся щодня не тому, що хочеться грати, а бо треба підтримувати активність. Навіть «дякую» в чаті пишеш уже не автоматично, а з думкою, чи варто взагалі щось писати. Мені якось трохи дивно усвідомлювати, бо раніше все було значно простіше.
Довіра теж стає іншою. Ти вже не довіряєш просто так. Якщо в людини низький реп — ти автоматично насторожуєшся, навіть якщо це просто новачок. А з тими, у кого високий — навпаки, легше йдеш на контакт. Виходить така собі невидима соціальна ієрархія, де всі потроху рахують. Наче ми всі тихо перетворюємося на маленькі скорингові системи.
Найцікавіше, що це відбувається непомітно. Ніхто не каже собі: «Сьогодні я буду раціональнішим». Просто поступово починаєш носити цю маску «правильного гравця», бо так вигідніше. І це не те щоб погано... просто трохи сумно, що навіть у грі ми починаємо жити за правилами маленької економіки. Мені здається, саме в цей момент гра перестає бути втечею від реальності.
В PIXELS економіка не просто додається до гри — вона проникає в саме спілкування. І тихенько робить нас усіх трохи більш розрахунковими. Ось така вона, сучасна веб3-соціальність. І я не до кінця впевнений, що це саме той тип взаємодії, про який ми мріяли.@Pixels#pixel $PIXEL