Marea Britanie și mai multe țări NATO au blocat planul de finanțare suplimentară a ajutoarelor militare pentru Ucraina Propunerea de a cheltui 0,25% din PIB pentru susținerea Kievului nu a fost sprijinită de principalii aliați, iar inițiativa NATO nu a obținut suficiente acorduri. Marea Britanie a respins planul NATO de a introduce un mecanism suplimentar de finanțare a ajutoarelor militare pentru Ucraina. Asta raportează The Telegraph. Conform informațiilor, Londra, împreună cu Franța, Spania, Italia și Canada, s-au opus inițiativei de a aloca 0,25% din PIB-ul țărilor membre ale Alianței pentru suport militar pentru Ucraina. Ca urmare, propunerea a fost blocată în timpul discuțiilor interne NATO.
Secretarul General NATO, Mark Rutte, a recunoscut că planul nu va fi implementat din cauza lipsei de sprijin suficient. Potrivit lui, subiectul nu va fi adus în discuție pentru o analiză ulterioară, fără a preciza pozițiile țărilor individuale.
Discuțiile din Alianță au vizat posibila întărire a sprijinului pe termen lung pentru Ucraina. Potrivit surselor din NATO, o parte dintre țările care deja cheltuiesc peste 0,25% din PIB pentru ajutoare militare către Kiev au susținut ideea, însă aceasta nu a obținut un consens unanim între toți membrii. $BNB $ESP
До кінця цього року криптовалютна біржа Binance планує відкрити місцеву (локальну) біржу в Україні після остаточного ухвалення закону про легалізацію криптовалют в Україні. Користувачі зможуть відкривати карткові рахунки і отримувати гроші з біржі. Цікаво знати,чи до цього моменту було інакше, бо зараз ми ж зареєстровані на біржі Binance Ukraine і на міжнародній платформі одночасно. Чи ні? Хто як думає?
Tot mai multe companii și utilizatori încep să acorde atenție tehnologiei LiFi, pe care o numesc o alternativă potențială la Wi-Fi-ul obișnuit. Principala caracteristică a noului sistem este că pentru transmiterea datelor folosește nu unde radio, ci lumina de la lămpile LED. LiFi funcționează pe principiul transmiterii semnalului de internet prin impulsuri de lumină, pe care ochiul uman nu le percepe. Practic, o lampă LED obișnuită poate îndeplini simultan rolul de sursă de iluminat și router de internet. Una dintre avantajele LiFi este viteza. Conform dezvoltatorilor, tehnologia poate asigura transmisia datelor de zeci de ori mai rapid decât Wi-Fi-ul tradițional. Un alt plus important este securitatea. Deoarece lumina nu trece prin ziduri, interceptarea semnalului din exterior este mult mai dificilă. De aceea, LiFi este deja testat în birouri, bănci, universități și instituții guvernamentale, unde protecția datelor are o semnificație specială. În prezent, LiFi încă nu este capabil să înlocuiască complet Wi-Fi-ul, deoarece tehnologia necesită o sursă constantă de lumină și o zonă de acoperire directă. Se consideră că astfel de sisteme vor fi utilizate din ce în ce mai des împreună cu rețelele wireless. $WILD
Șeful Băncii Naționale a Ucrainei, Andrii Pîshny, a semnat pe 22 mai 2026, în numele Băncii Naționale a Ucrainei, o Declarație de angajament conform Codului Global al Pieței Valutare (Statement of Commitment to the FX Global Code). Declarația atestă că Banca Națională se angajează să își desfășoare activitatea pe piața valutară în conformitate cu principiile stabilite de cod, recunoscute ca fiind cea mai bună practică pe piața valutară globală, iar BNR a luat măsuri adecvate pentru a-și alinia activitatea cu principiile Codului Global al Pieței Valutare. Codul Global al Pieței Valutare a fost elaborat cu participarea Băncii pentru Reglementări Internaționale (BIS) și ACI Asociația Piețelor Financiare (ACI FMA) și publicat în 2017. Ultima actualizare a Codului a avut loc în decembrie 2024. Codul conține un set unic de principii directivoare pentru a asigura integritatea și funcționarea eficientă a pieței valutare globale.
Acesta include 55 de principii, grupate pe categorii:
Etică Management Executarea tranzacțiilor Schimb de informații Managementul riscurilor și conformitate Confirmare și decontări. $EGLD
Dacă îți intră în wallet diferite tokenuri în cantități mici, gândește-te: dacă nu e airdrop, nu sunt recompense, atunci ar putea fi un atac de dusting (de la cuvântul englezesc dust - "praf"). Escrocii vor să îți urmărească tranzacțiile și datele tale. Revocă aprobarea dacă ai fonduri pentru a plăti comisionul sau șterge ori dezactivează aplicațiile descentralizate inutile și ciudate. Dar escrocii pot trimite și mesaje de revocare. Așa că poți pur și simplu să ignori și să nu faci nimic cu acele tokenuri. Ignoră și nu contacta!
Всесвітньо відомий ілюзіоніст Девід Блейн став пасажиром Укрзалізниці на шляху до Львова, Києва та Харкова.
«Девід приїхав підтримати та надихнути наших поранених, залізничників та дітей «Залізної Зміни». Його магія не лишає байдужим нікого, а з Україною його поєднують ще й корені — мама Девіда походить з Одеси, а свою єдину рідну доньку він назвав саме на честь українського міста», - зазначили в Укрзалізниці. $ETH
Триває третій сезон тестнету Nomisma. Nomisma - тестова мережа, тестування якої закінчується уже в цьому році. Мають створити основну мережу. Nomisma - майбутній токен на основі ШІ технологій та блокчейну CHROMIA. На разі триває конкурс тестової ф'ючерсної торгівлі та тестування різних сайтів, що будуть включені у розділи сайту основної мережі Nomisma. Люди збирають винагороди у вигляді віртуальних діамантів та балів. Пізніше планують роздачу винагород усім, хто брав участь у тестуванні проекту Nomisma testnet. Приєднуйтеся за посиланням:https://nomisma.network/quests?ref=6e058f20ff #NOMIZEN #NOMISMA $CHR
Увага! Тест-вікторина для отримання безкоштовної валюти Sonic офіційно розблокували у розділі "Вчіться та заробляйте" на Binance. Коротко про валюту SONIC. Ця екосистема створена завдяки розробникам Fantom, який трансформували у Sonic. $S
У четвер, минулого тижня, в США вирішили дати зелене світло для подальшого розгляду і затвердження законопроекту Clarity Act. Після цього ціна біткоїну значно зкорегувалася, і зараз перебуває на стадії корекції і консолідації, бо Clarity Act ще не затвердили остаточно, а Китай масово відкриив короткі позиції short на валютних ринках. Напередодні значного падіння ціни біткоїна, наприкінці тижня, кит продав велику суму біткоїну, що викл кало і посилило подальше падіння. За прогнозами, 78000 доларів - критична межа опору для біткоїна. Бики її не втримали, ведмеді пробили цей рівень, тому ціна опустилася нижче до понад 76 тисяч доларів. Масштабний американський законопроєкт про регулювання криптовалют і стейблкоїнів — Digital Asset Market Clarity Act (CLARITY Act) — щойно пройшов один із найважливіших етапів. Ситуація з термінами розгляду та ухвалення наразі виглядає такЩо відбувається прямо зараз? 14 травня 2026 року Банківський комітет Сенату США успішно підтримав та затвердив цей законопроєкт двопартійним голосуванням (15 «за», 9 «проти»). Це стало історичним компромісом, оскільки документ підтримали не лише республіканці, а й частина демократів. --- Коли розглядатимуть на наступних етапах? Оскільки комітет дав «зелене світло», законопроєкт рухається далі за прискореною процедурою. Графік розгляду дуже стислий: 1. Кінець травня — червень 2026 року: Очікується розгляд та повноцінне голосування в усьому Сенаті США (для ухвалення знадобиться щонайменше 60 голосів). 2. Червень 2026 року: Після Сенату документ має пройти фінальне узгодження (реконсиляцію) з Палатою представників, яка ухвалила свою версію цього законопроєкту ще минулого року. --- Коли закон ухвалять (підпишуть)? 🎯 Цільова дата — до 4 липня 2026 року. Адміністрація Білого дому та прихильники законопроєкту в Конгресі (зокрема голова Комітету з криптотовариств CFTC) націлені на те, щоб документ пройшов усі голосування і ліг на стіл президенту до Дня незалежності США (4 липня) або, щонайменше, до початку серпневих канікул Конгресу. Дональд Трамп уже офіційно висловив повну підтримку ініціативі, тому щойно Конгрес проголосує за фінальний текст, президент підпише його без затримок. Чому це важливо? Закон `CLARITY` має чітко розмежувати повноваження головних регуляторів (SEC та CFTC), встановити прозорі правила для криптобірж та врегулювати ринок стейблкоїнів, що, на думку аналітиків, зніме невизначеність для інвесторів. $BTC $ETH $SOL
Bună dimineața! Am revizuit monedele mele în circulație. Le strâng împreună cu mama. Printre monedele în circulație de astăzi avem nu mai puțin de 4 monede comemorative de 10 grivne fiecare, din anii 2023 și 2025: DSNS Ucraina, Podul Antonivski, monedele "Împreună învingem", dedicate comenzii Forțelor Unite ale Ucrainei și Poliției Naționale a Ucrainei. Știu, de asemenea, că monedele cu imagini inversate cu câteva grade sunt apreciate. Strâng astfel de monede și sper că prețurile lor vor crește în viitor. Trei dintre aceste monede comemorative le-a primit mama pe rest la supermarket, iar una dintre ele am primit-o de la casieră la supermarketul "Silpo" tot pe rest. Este interesant că înainte de asta, o tânără stătea lângă supermarket și cerea să-i cumpărăm ceva de mâncare. Am mers cu ea și am cumpărat foarte puțin, iar casiera m-a certat puțin, crezând că sunt sub hipnoză, dar hipnoza nu mă afectează. Casiera mi-a dat restul sub formă de monedă. Nu s-a uitat ce fel de monedă era. Am luat-o și am plecat. Pe drum am întors moneda și era scris DSNS Ucraina "Curajoși salvează vieți". O coincidență ciudată. Dumnezeu este în lume! Ce monede aveți voi?
НЕК Укренерго офіційно звернулася до регулятора – Нацкомісії з держрегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг – з пропозицією змінити тарифи на передачу електроенергії і диспетчерське управління енергосистемою на 2026 рік. Підставами для перегляду чинних тарифів в Укренерго назвали зростання курсів валют, зменшення прогнозного обсягу передачі е/е та підвищення НКРЕКП прайс-кепів з 1 травня. Про це компанія повідомила у Telegram. «Зростання курсу іноземних валют відносно гривні створює додаткове фінансове навантаження на Укренерго, зокрема в контексті виконання передбачених чинним законодавством спеціальних обов’язків перед „зеленою“ генерацією, ціна якої фіксується в євро», — заявили в Укренерго. Другим важливим фактором у компанії назвали перегляд Прогнозного балансу Об'єднаної енергосистеми України до кінця 2026 року. Відповідно до нових розрахунків, прогнозний обсяг відпуску е/е зменшується на 9,5%, а прогнозний обсяг її передачі - на 5,5%. $AXL
Dolarul și euro au crescut brusc: cursul valutar "frescut" pentru 12 mai
Dimineața zilei de 12 mai a marcat o creștere semnificativă a valutelor străine în Ucraina. Cele mai mari bănci sistemice, inclusiv PrivatBank, Oschadbank și Monobank, au crescut simultan cursurile cu 15-20 bani. Cred că este atât bine, cât și rău. Cursul valutar în exchange-uri În dimineața zilei de 12 mai, conform datelor de pe portalul Minfin, cursul mediu al dolarului în exchange-uri este de 43,85 (fără schimbări) grivne la cumpărare și 43,78 (+3 bani) grivne - pentru vânzarea valutei.
Мешканець Хмельниччини отримав вирок за продаж старовинних прикрас у Польщу
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області визнав винним Михайла Д. у спробі контрабанди археологічних знахідок. Обвинувачений продав поляку через OLX давньоруські персні та римську фібулу, однак замість реального покарання суд призначив йому два роки іспитового терміну. Як йдеться у вироку від 6 травня, у 2024 році чоловік розмістив на платформі OLX оголошення про продаж старовинної римської фібули (металева застібка, яка слугувала прикрасою для одягу – ред.) та чотирьох давньоруських перснів XII-XIV століття. Згодом із ним зв’язався покупець із Польщі, з яким обвинувачений домовився про продаж прикрас. В інтернеті такі ж самі прикраси називають рувиками або косажними брошками. 9 квітня 2025 року житель Хмельниччини прийшов до відділення «Нової пошти» у селищі Гриців та оформив міжнародне відправлення до Польщі. У митній декларації він вказав, що пересилає застібки та біжутерію, не зазначивши, що предмети є культурними цінностями. Через два дні працівники львівського сортувального центру під час митного огляду виявили та вилучили фібулу і персні. У суді Михайло Д. вини не визнав. Він стверджував, що знайшов прикраси за допомогою металошукача та не знав про порядок їх вивезення за кордон. За словами чоловіка, він показав предмети працівниці пошти й запитав, чи можна пересилати їх до Польщі. Та нібито сфотографувала прикраси та звернулася до митниці, де дозволили відправлення. Суддя Алла Цідик визнала чоловіка винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 201 КК України (закінчений замах на контрабанду культурних цінностей) та призначила три роки позбавлення волі. Водночас звільнила його від відбування покарання з дворічним іспитовим терміном. Старовинні персні та фібулу конфіскували у власність держави. Наразі вони зберігаються у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї. $GRT $ADA
Ковельчанин знайшов скарб, якому майже три тисячі років Житель Ковеля знайшов стародавні скарби періоду до нашої ери, привласнив їх і виставив на продаж в інтернеті. На підозріле онлайн-оголошення звернули увагу фахівці Національного музею історії України і неабияк занепокоїлись. Ковельчанин на одному із сайтів взявся продавати прикраси доби пізньої бронзи. Серед них – браслети та спіралеподібні підвіски, датовані приблизно XIII-VIII століттям до нашої ери. Історики звернулися в поліцію. За цим фактом вже відкрили кримінальне провадження. За попередньою інформацією, виявлені артефакти можуть належати до культурних скарбів, які не підлягають вільному обігу та продажу. Їх продавали як звичайні колекційні предмети. До слова, згідно законодавства, скарб, що має культурну цінність переходить у власність держави. Той, хто виявив таку знахідку, має право на винагороду у розмірі 20% від її вартості. Але про виявлення скарбу має повідомити поліцію чи місцеві органи влади. Правоохоронці з’ясовують, як саме стародавні артефакти опинилися в приватних руках і хто стоїть за їх продажем. $XAUT
Pe graficul pe o oră, SOLANA arată o explozie de creștere. Vedem cum benzile se comprimă și se extind. De asemenea, în partea de jos, pe delta cumulativă, se observă tranziția de la un trend bearish la unul bullish. Există, de asemenea, patru lumânări bearish în interior. Ce sugerează asta? O mică scădere a prețului? Faceți propriile cercetări #DYOR $SOL
Vameșii din capitală au împiedicat exportul unei bancnote istorice din perioada UPR
Bancnota de 100 de grivne din 1918 a fost realizată după schița lui Georgiy Narbut – artistul care a creat de fapt codul vizual al națiunii ucrainene. Vameșii din Kiev au împiedicat exportul către Australia al unei bancnote rare din UPR din 1918. Se menționează că în timpul controlului vamal al expedierii poștale internaționale, care se îndrepta din Kiev spre Australia, inspectorii vamali au descoperit o descoperire istorică valoroasă – o bancnotă autentică de 100 de grivne din perioada Republicii Populare Ucrainene.
Китайська влада заявила про підтримку всіх зусиль, спрямованих на припинення бойових дій між Україною та Росiєю. У Пекіні наголосили на необхідності створення умов для політичного врегулювання війни шляхом переговорів. Про це повідомляють українські інтернет видання з посиланням на заяву речника Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзяня під час брифінгу.
Представника китайського зовнішньополітичного відомства попросили прокоментувати нову українську ініціативу щодо припинення вогню з 6 травня.
«У питанні української кризи позиція Китаю була і залишається послідовною та чіткою», – заявив Лінь Цзянь. Також він наголосив, що Пекін закликає всі сторони конфлікту сприяти політичному врегулюванню ситуації.
«Китай закликає всі сторони конфлікту докласти максимальних зусиль для створення умов політичного врегулювання кризи шляхом діалогу та переговорів», – додав речник МЗС КНР. $BNB
Я за зріст ціни на SOLANA. Попит на такі якісні проекти і токени, як SOL, має зростати.
Bogdan1043072536
·
--
Bullish
$SOL {spot}(SOLUSDT) Prognoza generală pentru următoarele 30 de zile preconizează o creștere moderată de aproximativ 5% cu un potențial de a atinge nivelul de $84,50 – $86,00, dacă reușim să menținem nivelul de $83.
Катерина Яресько перша повідомила, що крадене українське зерно прийняли в ізраїльському порту
Катерина Яресько працює в OSINT-проєкті SeaKrime, викладає в університеті та вчиться на журналіста — ось її інтерв’ю: Судно Osprey S, на борту якого 11 500 т українського зерна. Його доправили з морського порту Чорноморськ до Туреччини 18 серпня 2022 року. Дванадцятого квітня судно «Абінськ», що належить Росiї й перевозило викрадене українське зерно, пришвартувалося в ізраїльському порту Хайфи і згодом розвантажилось. Наступне судно, яке хотіло повторити сценарій «Абінська» 30 квітня, завернули з порту. Проєкт SeaKrime виник у 2016 році — його створила група активістів. Роками вони досліджували дії Росiї в Чорному морі та розповідали про них. Катерина Яресько стала обличчям команди. Два тижні українські та зарубіжні медіа обговорювали, що відбувалося з українським зерном і до чого тут Ізраїль. Коли вийде наше інтервʼю ця тема дещо затихне, тож нагадаймо. Що сталося? Рoсіяни вивезли зерно з окупованих територій України і вивантажили його в Ізраїлі. Для цього використали схему «перевалки» в порту Кавказ. Цю схему складно довести, бо судно, яке забирає [і відвозить зерно до фінальної точки], формально не порушує законів — воно стоїть у рoсійських водах. Інші судна заходять у порти окупованих територій і завантажують зерно. Потім вони не йдуть напряму в країну призначення, а підходять до судна (яке стоїть у районі порту Кавказ) і передають йому вантаж. Крім того, Рoсія оформлює фейкові документи, вказує неправильний порт, де загружає вантаж. Наприклад, зерно завантажене у Феодосії, але в документах пишуть «порт Кавказ», або «один чорноморський рoсійський порт». Ми спеціально по Ізраїлю не працювали — просто вдалося знайти докази саме по судну «Абінськ». Ми зафіксували, що судно з Керчі перевантажило на нього партію зерна. Далі ми передали ці дані нашим державним органам — у них також була своя інформація. На цій основі почалася взаємодія з Ізраїлем. [Вона] почалася вчасно, але Ізраїль не реагував. Судно прибуло до ізраїльського порту Хайфи 23 березня і три тижні просто стояло біля порту. 12 квітня воно все-таки зайшло в порт. Того ж дня я перша написала про цю ситуацію. Темою зацікавилися ізраїльські медіа. Почали писати люди, які підтримують Україну, — серед них і вихідці з України, й інші громадяни, навіть рoсіяни. Пʼятнадцятого квітня судно вийшло з порту Хайфи. На той момент ми не могли стверджувати, що воно розвантажилося, — підтверджень не було. Ізраїль теж мовчав. Потім ми з колегами з Туреччини зафіксували це судно в Босфорі. Ми порівняли [знімки] те, коли воно прямувало до Ізраїлю і коли поверталося назад. За різницею в осадці було видно, що до Ізраїлю судно йшло завантаженим, а назад — уже порожнім. Тобто в Хайфі його розвантажили. Ви зараз розповідаєте про судно «Абінськ». Але згодом до ізраїльського порту наблизилося ще одне судно — «Панормітіс». Так, після того як «Абінськ» вийшов з порту [Хайфи], туди прибуло друге судно. Теж із зерном з окупованих територій, з Бердянська. Я знову про це написала, також це коментувало МЗС. Після цього зреагувало МЗС Ізраїлю — нас звинуватили у «твіттер-дипломатії» Довідка Коли стало відомо, що до порту Хайфи прямує ще одне судно — «Панормітіс» — з імовірно викраденим українським зерном, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга викликав посла Ізраїлю для «вручення ноти протесту». У відповідь глава МЗС Ізраїлю Гідеон Саар написав: «Шановний пане Міністре, дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не ведуться у твіттері чи медіа. Звинувачення не є доказами. Докази, що підтверджують ці звинувачення, ще не надані. Усі ізраїльські органи влади діятимуть відповідно до закону». . Врешті судно знялося з якоря і відійшло від порту [Хайфи]. Після цього в ізраїльських медіа написали, що компанія-покупець зерна відмовилася від вантажу і повідомила російських контрагентів, що він не може бути доставлений до Ізраїлю. Це не перший випадок, коли ви розголошуєте, що судно з краденим українським зерном хотіло зайти в ізраїльський порт. У 2023 році ви писали про подібний випадок. Тоді це було вперше? Ми про це знали давно. Але, щоб написати розслідувальний матеріал потрібно зібрати докази. В нас були якісь фрагменти [загальної картини], які говорили про те, що Ізраїль співпрацює з Рoсією, але ми не могли цього стверджувати. А от у 2023 році нам вперше вдалося зібрати потрібні докази. Це було турецьке судно Sword Lion. Схема була така: воно не заходило в окуповані кримські порти, а стояло в російському порту Кавказ. Зерно туди підвозило інше судно — Akubensk. Воно кілька разів ходило з Криму і перевантажувало його на Sword Lion. Капітан турецького судна не міг не знати, що він вивозить. Якщо про це знаю я на відстані, то капітан тим паче знає. Нам вдалося зібрати повну картину. Ми встановили, що купила зерно велика транснаціональна американська агрокорпорація Archer Daniels Midland, яка має значні активи в Україні. Але тоді суспільного резонансу в Ізраїлі не було. Судно стояло біля Хайфи приблизно тиждень, потім пішло: напевно в Ізраїлі відмовилися приймати це зерно. Правильно розумію, що вперше офіційно підтвердити, що Ізраїль приймає крадене українське зерно, вам вдалось у 2023 році, але це відбувалось і раніше? Так, ми знаємо, що Ізраїль приймав крадене зерно і до великої війни. Ви це робили разом з командою SeaKrime. Як ви прийшли в цей проєкт? Ми знаємо, що в 2013—2015 роках ви брали участь у «Автомайдан Харків». Є згадки про те, як разом з іншими активістами ви блокували фуру, яка вивозила з Криму обладнання за підробленими документами, працювали в проєкті, який чи не вперше почав ідентифікувати російських військових злочинців (InformNapalm). Правильно? Все так. Коли [почалась російсько-українська війна у 2014 році], я була в Харкові, звідки я родом. У Харкові вже тоді війна відчувалась дуже сильно. Ми знаходимось за тридцять кілометрів від кордону. Буквально було важке повітря. Тоді в Харкові виник потужний волонтерський рух. Ми з «Автомайданом» поїхали до військових, які стояли під Харковом, на кордоні. У них не було взагалі нічого: вся техніка поламана, стояв танчик, який навіть не їздив. У них був список того, що їм потрібно, — елементарні інструменти для ремонту. Так я почала допомагати військовим. Почала писати про це в соцмережах. У 2015 році я познайомилася з InformNapalm Довідка У 2014 році проєкт InformNapalm створила команда активістів. Одне з їхніх найгучніших розслідувань стосувалося причетності Росії до збиття пасажирського літака Boeing 777 над Донеччиною. Докази збирали самі волонтери — працювали поблизу зони бойових дій і в тилу росіян. За цією темою вони провели два розслідування, а зібрані матеріали передали нідерландській поліції. Центр «Миротворець» — це український недержавний проєкт, який з’явився у 2014 році після початку рoсійської агресії. Головне завдання проєкту — збирати дані про рoсійських солдатів, найманців і людей, які допомагають рoсіянам. Їхні імена заносять у список під назвою «Чистилище». Після цього в мене з’явився блог на InformNapalm. У 2016 році ми з командою зафіксували випадок, коли до Феодосії прийшло цікаве судно. Воно таємно розвантажувалося в незвичайних умовах. Ми тоді зібралися групою і вирішили робити розслідування. Воно було досить гучне, резонансне. Після цього на мене вийшов фахівець, який має досвід керування судном та судноплавним бізнесом. На той час я взагалі була «нуль» в морській тематиці. А ця людина сказала: «Ви розумієте, що ви зробили? Ви тільки цього не кидайте». Так ми створили проєкт SeaKrime. Виходить, одне аматорське розслідування стало початком великого проєкту, який ми зараз бачимо. Розкажіть про нього. Судно називалося «Надаліна». Воно зайшло у Феодосію і розвантажувалося в незвичайних умовах. Вночі порт оточили люди в погонах, територію підсвічували прожекторами, інколи їх вимикали. У якийсь момент це нагадувало операцію з військовими скринями — схожими на ті, в яких перевозять великі снаряди або щось подібне. Судно прибуло із Сирії. Ми не змогли точно встановити, що саме воно перевозило. Але тоді я сказала: навіть якщо там були апельсини, це все одно порушення, бо порт закритий. Ми зафіксували, що судно прийшло, щось розвантажувало, і це оприлюднили. Державним органам залишалося встановити деталі. Такою логікою ми керувались. Ви казали, що прийшли в проєкт із «нульовими знаннями» про морські розслідування. А хто ви за освітою? Чим займались, крім громадської та волонтерської діяльності? Зараз я отримую третю освіту. Перша була техніко-математична. Друга освіта в мене юридична. Потім життя трохи все переграло: якийсь час я викладала соціальну педагогіку, займалася соціальною рекламою. У Харкові з 2009 року проводився Міжнародний дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко» (згодом його перейменували на Медіафестиваль «Дитятко») — я входила до журі. Зараз я здобуваю третю освіту — вже за спеціальністю «журналістика». Паралельно в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця викладаю журналістські розслідування, OSINT, антикризові комунікації. Пам’ятаю, як у 2022 році, коли все почалось, наш університет перший серед харківських вже 21 березня почав регулярне дистанційне навчання. На початку червня ми вже провели захист дипломних робіт. SeaKrime — це по суті OSINT-проєкт, а не просто журналістика, тут потрібні навички роботи з відкритими даними, розуміння морського права, логістики. Скільки часу вам знадобилося, щоб повноцінно увійти в тему? Приблизно рік. Це я кажу лише за себе, бо проєкт — це не я одна, це група людей Довідка Кількості людей у команді проєкт не розголошує. Просто я єдина публічна, а всі інші непублічні. Якщо дуже узагальнити, у SeaKrime ви досліджуєте незаконні дії в акваторії Чорного моря, а з 2022 року — і Азовського. А якщо трохи конкретніше: які саме напрями охоплює ваша робота? Крім того, що ви відслідковуєте незаконний експорт українського зерна. У листопаді 2021 року ми зафіксували зміни в роботі кримських портів. Прийшло кілька великих суден, яких раніше не було. Вони почали вивозити зерно великими партіями: якщо раніше це були судна по три-пʼять тисяч тонн, то тут уже 25—27 тисяч тонн. Друга зміна, яку ми зафіксували, — вони почали нахабно возити зерно в Туреччину. Річ у тім, що ще 2017 року в Туреччині був ухвалений меморандум Довідка У березні 2017 року тодішній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівся в Анкарі з прем’єр-міністром Туреччини Біналі Йилдирим. Під час зустрічі українська сторона отримала дипломатичну ноту — офіційне письмове повідомлення, в якому Туреччина підтвердила заборону своїм суднам заходити до портів окупованого Криму. Це була робота Мустафи Джемілєва, Андрія Сибіги, який тоді працював послом України в Анкарі, й колишнього прокурора АРК Гюндуза Мамедова. Вони провели перемовини з турецькою стороною, і Туреччина погодилась не приймати вантажі з окупованих кримських портів і не відправляти туди прямі рейси. Це значно полегшило ситуацію, бо Туреччина — найближчий логістичний маршрут через Чорне море. Коли меморандум запрацював, ситуація покращилась, хоча його не завжди дотримувалися. Ми від самого початку орієнтувались на кримські порти. Ми слідкували, що там відбувається, хто що завантажує, хто що вивозить. Всю цю інформацію ми подавали в державні органи. Десь це працювало, незаконні маршрути закривали. Проте наприкінці 2021 року ми знову побачили, що зросла інтенсивність перевезень. Ми тоді не до кінця розуміли, із чим це пов’язано. А потім почалося повномасштабне вторгнення. І причина такої активності стала зрозуміла? Так, наш проєкт продовжив працювати, і ми все відстежували. Зерна вивозили все більше. В лютому більше, ніж у січні, у березні — більше, ніж у лютому, у квітні — ще більше. Виникло питання: звідки це зерно? Бо те, що було зібране в Криму, уже мали б вивезти. І тоді ми повернулися до того, що спостерігали наприкінці 2021 року. Зараз розуміємо, що це було пов’язано з підготовкою: звільняли елеватори, щоб потім прийняти зерно. Це була системна політика рoсійської влади. Перше, що вони робили, коли окуповували нові території, — це заволодівали зерном і вивозили його. Це воєнний злочин. Я переглянула сайт SeaKrime. Зрозуміло, що Рoсія вивозить українське зерно з 2016 року, зокрема до Сирії. Тобто це не нова схема. Публічно ви про це говорили. Чи була якась офіційна реакція? Так. Ми надали документальну основу нашим державним органам, вони нарешті змогли щось зробити. Після того, як ми зібрали докази [того, що Рoсія порушує міжнародне право], ми комунікували, зокрема з Туреччиною. Скажімо, почав ходити паром між Туреччиною і Севастополем — завдяки нашій роботі його зупинили. Були масові регулярні поставки з Туреччини в Крим, які теж вдалося зупинити. Кілька суден було заарештовано. Ми робили розслідування про судно Usko Mfu, а згодом його затримали на Дунаї. Пам’ятаю, ми листувалися з посольством Румунії в Україні, тому що судна, які заходили в Крим, мали менеджмент, зареєстрований у Румунії. Це були сирійці, які працювали через румунську юрисдикцію. У підсумку вони пішли з Криму. Це не лише наша заслуга — це робота державних органів, яким допомогли наші напрацювання. Ви регулярно пишете, що судна з краденим зерном заходять у порти Сирії, Алжиру та Єгипту. Чому ці маршрути вдається ідентифікувати частіше? У цих країнах рoсіяни менш приховують такі перевезення? Ні, саме ці маршрути просто існують. Сирія — дуже показовий напрямок, там це відбувається масово. Коли президентом [Сирії] був Башар аль Асад, як я розумію, [він навіть не намагався] це зупинити, бо Сирія якоюсь мірою перебувала під рoсійською окупацією. Потім там змінилася влада, і постачання краденого з України зерна припинилося. Судно, яке стояло на розвантаженні, задраїло люки і вийшло із Сирії. Через певний час [судна] перемістилися в Єгипет — і Єгипет відчинив для них свої двері. Потім, за кілька місяців, усе відновилося. Зараз Сирія знову серед основних напрямків, куди надходить [крадене] зерно. Причому зерно закуповує державний оператор. Це не приватні поставки, держава про це точно знає. Де зараз знаходяться судна «Абінськ» і «Панормітіс» зараз? Якщо «Панормітіс» перебуває в нейтральних водах, чи бачите ви ознаки того, що він прямує до «безпечного» порту на кшталт Тартусу? «Панормітіс» стоїть неподалік порту Хайфи, він вийшов із гавані й трохи відійшов у бік, там і залишається. Очевидно, що зараз тим, хто контролює це зерно, потрібно вирішувати, що з ним робити далі, — або переукладати контракт з іншою компанією в іншій країні, або змінювати маршрут, тому що в Ізраїлі його вже не приймуть. Може спробують перевезти його в Єгипет. Важливо, щоб українська сторона й далі тримала його в фокусі. У квітні президент України розмовляв з президентом Єгипту [Абделем Фаттахом Ас-Сісі], той запевнив, що Єгипет не буде приймати крадене зерно. І справді, один із кораблів [з зерном] тоді розвантажився вже в іншому місці. Але ми бачимо, що судна все одно заходять [у єгипетські порти]. Є розрив між політичними заявами і практикою. Важливо не мати ілюзій, що це просто зупиниться. Якщо є зерно і є попит, його будуть вивозити. Просто зміняться маршрути — через інші країни, перевантаження, інші логістичні схеми. Але кожне таке розслідування ускладнює їм процес і збільшує витрати — і це, власне, те, на що ми можемо впливати. За Ізраїлем ми поки спостерігаємо. Чи правильно я розумію, що Рoсія і далі співпрацює з Сирією, Алжиром та Єгиптом? Те, що «співпрацює», — важко сказати. Сирія справді дає краденому зерну «зелене світло» на державному рівні. В Алжирі зараз не бачимо таких перевезень, але минулого року фіксували судна з вугіллям з окуповаого Маріуполя. У Єгипті зерно часто йде не державі, а приватним компаніям. Коли була ситуація з Ізраїлем, звучали різні пояснення — мовляв, порти могли бути під контролем індійських або китайських компаній, і що тоді Ізраїль міг зробити. Але це не так. Дозвіл на захід судна дає держава. Вона перевіряє якість зерна, отримує митні платежі до бюджету. Роль держави в цих процесах суттєва, особливо коли йдеться про перевезення зерна. Це ж не якусь кавоварку завезли. Від зерна залежить [продовольча] безпека держави, безпека суспільства. $W $SUI