Daddy Biglow

Стогривнева банкнота зразка 1918 року виготовлена за ескізом Георгія Нарбута – художника, який фактично викарбував візуальний код української нації.
Київські митники завадили вивезенню до Австралії раритетної банкноти УНР 1918 року.
Зазначається, що під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, що прямувало з Києва до Австралії, інспектори митниці виявили цінну історичну знахідку – справжню 100-гривневу банкноту часів Української Народної Республіки.
Банкнота була виготовлена у Берліні за ескізом Георгія Нарбута.
Цей грошовий знак, емітований у 1918 році, є свідченням того, що ще понад сто років тому Україна мала власну фінансову систему та державну символіку. Банкнота була виготовлена у Берліні за ескізом Георгія Нарбута – художника, який фактично викарбував візуальний код нашої нації, популяризувавши тризуб як головний державний символ.
«Саме ця «стогривнева» банкнота вважається однією з наймайстерніше ним виконаних», – наголосили у митниці.
Експерти Національного музею історії України підтвердили: банкнота є рідкісним зразком грошового обігу УНР, має гарний стан збереження і тому має культурну цінність.

Її вилучено, оскільки відправник намагався переслати раритет за кордон без відповідних дозволів. За цим фактом Київською митницею складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.

$UAI

Прогноз ціни Solana: Наступні 24 години, Завтра, Тиждень, наступні роки

Катерина Яресько працює в OSINT-проєкті SeaKrime, викладає в університеті та вчиться на журналіста — ось її інтерв’ю:

Судно Osprey S, на борту якого 11 500 т українського зерна. Його доправили з морського порту Чорноморськ до Туреччини 18 серпня 2022 року.
Дванадцятого квітня судно «Абінськ», що належить Росiї й перевозило викрадене українське зерно, пришвартувалося в ізраїльському порту Хайфи і згодом розвантажилось. Наступне судно, яке хотіло повторити сценарій «Абінська» 30 квітня, завернули з порту. Проєкт SeaKrime виник у 2016 році — його створила група активістів. Роками вони досліджували дії Росiї в Чорному морі та розповідали про них. Катерина Яресько стала обличчям команди.
Два тижні українські та зарубіжні медіа обговорювали, що відбувалося з українським зерном і до чого тут Ізраїль. Коли вийде наше інтервʼю ця тема дещо затихне, тож нагадаймо. Що сталося?

Рoсіяни вивезли зерно з окупованих територій України і вивантажили його в Ізраїлі. Для цього використали схему «перевалки» в порту Кавказ. Цю схему складно довести, бо судно, яке забирає [і відвозить зерно до фінальної точки], формально не порушує законів — воно стоїть у рoсійських водах. Інші судна заходять у порти окупованих територій і завантажують зерно. Потім вони не йдуть напряму в країну призначення, а підходять до судна (яке стоїть у районі порту Кавказ) і передають йому вантаж.
Крім того, Рoсія оформлює фейкові документи, вказує неправильний порт, де загружає вантаж. Наприклад, зерно завантажене у Феодосії, але в документах пишуть «порт Кавказ», або «один чорноморський рoсійський порт».
Ми спеціально по Ізраїлю не працювали — просто вдалося знайти докази саме по судну «Абінськ». Ми зафіксували, що судно з Керчі перевантажило на нього партію зерна. Далі ми передали ці дані нашим державним органам — у них також була своя інформація. На цій основі почалася взаємодія з Ізраїлем. [Вона] почалася вчасно, але Ізраїль не реагував.

Судно прибуло до ізраїльського порту Хайфи 23 березня і три тижні просто стояло біля порту. 12 квітня воно все-таки зайшло в порт. Того ж дня я перша написала про цю ситуацію. Темою зацікавилися ізраїльські медіа. Почали писати люди, які підтримують Україну, — серед них і вихідці з України, й інші громадяни, навіть рoсіяни.
Пʼятнадцятого квітня судно вийшло з порту Хайфи. На той момент ми не могли стверджувати, що воно розвантажилося, — підтверджень не було. Ізраїль теж мовчав. Потім ми з колегами з Туреччини зафіксували це судно в Босфорі. Ми порівняли [знімки] те, коли воно прямувало до Ізраїлю і коли поверталося назад. За різницею в осадці було видно, що до Ізраїлю судно йшло завантаженим, а назад — уже порожнім. Тобто в Хайфі його розвантажили.
Ви зараз розповідаєте про судно «Абінськ». Але згодом до ізраїльського порту наблизилося ще одне судно — «Панормітіс».

Так, після того як «Абінськ» вийшов з порту [Хайфи], туди прибуло друге судно. Теж із зерном з окупованих територій, з Бердянська. Я знову про це написала, також це коментувало МЗС. Після цього зреагувало МЗС Ізраїлю — нас звинуватили у «твіттер-дипломатії» Довідка
Коли стало відомо, що до порту Хайфи прямує ще одне судно — «Панормітіс» — з імовірно викраденим українським зерном, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга викликав посла Ізраїлю для «вручення ноти протесту». У відповідь глава МЗС Ізраїлю Гідеон Саар написав: «Шановний пане Міністре, дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не ведуться у твіттері чи медіа. Звинувачення не є доказами. Докази, що підтверджують ці звинувачення, ще не надані. Усі ізраїльські органи влади діятимуть відповідно до закону».
. Врешті судно знялося з якоря і відійшло від порту [Хайфи]. Після цього в ізраїльських медіа написали, що компанія-покупець зерна відмовилася від вантажу і повідомила російських контрагентів, що він не може бути доставлений до Ізраїлю.
Це не перший випадок, коли ви розголошуєте, що судно з краденим українським зерном хотіло зайти в ізраїльський порт. У 2023 році ви писали про подібний випадок. Тоді це було вперше?

Ми про це знали давно. Але, щоб написати розслідувальний матеріал потрібно зібрати докази. В нас були якісь фрагменти [загальної картини], які говорили про те, що Ізраїль співпрацює з Рoсією, але ми не могли цього стверджувати. А от у 2023 році нам вперше вдалося зібрати потрібні докази.

Це було турецьке судно Sword Lion. Схема була така: воно не заходило в окуповані кримські порти, а стояло в російському порту Кавказ. Зерно туди підвозило інше судно — Akubensk. Воно кілька разів ходило з Криму і перевантажувало його на Sword Lion.
Капітан турецького судна не міг не знати, що він вивозить. Якщо про це знаю я на відстані, то капітан тим паче знає. Нам вдалося зібрати повну картину. Ми встановили, що купила зерно велика транснаціональна американська агрокорпорація Archer Daniels Midland, яка має значні активи в Україні. Але тоді суспільного резонансу в Ізраїлі не було. Судно стояло біля Хайфи приблизно тиждень, потім пішло: напевно в Ізраїлі відмовилися приймати це зерно.

Правильно розумію, що вперше офіційно підтвердити, що Ізраїль приймає крадене українське зерно, вам вдалось у 2023 році, але це відбувалось і раніше?
Так, ми знаємо, що Ізраїль приймав крадене зерно і до великої війни.

Ви це робили разом з командою SeaKrime. Як ви прийшли в цей проєкт? Ми знаємо, що в 2013—2015 роках ви брали участь у «Автомайдан Харків». Є згадки про те, як разом з іншими активістами ви блокували фуру, яка вивозила з Криму обладнання за підробленими документами, працювали в проєкті, який чи не вперше почав ідентифікувати російських військових злочинців (InformNapalm). Правильно?
Все так. Коли [почалась російсько-українська війна у 2014 році], я була в Харкові, звідки я родом. У Харкові вже тоді війна відчувалась дуже сильно. Ми знаходимось за тридцять кілометрів від кордону. Буквально було важке повітря. Тоді в Харкові виник потужний волонтерський рух. Ми з «Автомайданом» поїхали до військових, які стояли під Харковом, на кордоні. У них не було взагалі нічого: вся техніка поламана, стояв танчик, який навіть не їздив. У них був список того, що їм потрібно, — елементарні інструменти для ремонту. Так я почала допомагати військовим. Почала писати про це в соцмережах.
У 2015 році я познайомилася з InformNapalm Довідка
У 2014 році проєкт InformNapalm створила команда активістів. Одне з їхніх найгучніших розслідувань стосувалося причетності Росії до збиття пасажирського літака Boeing 777 над Донеччиною. Докази збирали самі волонтери — працювали поблизу зони бойових дій і в тилу росіян. За цією темою вони провели два розслідування, а зібрані матеріали передали нідерландській поліції.
Центр «Миротворець» — це український недержавний проєкт, який з’явився у 2014 році після початку рoсійської агресії. Головне завдання проєкту — збирати дані про рoсійських солдатів, найманців і людей, які допомагають рoсіянам. Їхні імена заносять у список під назвою «Чистилище».
Після цього в мене з’явився блог на InformNapalm. У 2016 році ми з командою зафіксували випадок, коли до Феодосії прийшло цікаве судно. Воно таємно розвантажувалося в незвичайних умовах. Ми тоді зібралися групою і вирішили робити розслідування. Воно було досить гучне, резонансне.

Після цього на мене вийшов фахівець, який має досвід керування судном та судноплавним бізнесом. На той час я взагалі була «нуль» в морській тематиці. А ця людина сказала: «Ви розумієте, що ви зробили? Ви тільки цього не кидайте». Так ми створили проєкт SeaKrime.
Виходить, одне аматорське розслідування стало початком великого проєкту, який ми зараз бачимо. Розкажіть про нього.

Судно називалося «Надаліна». Воно зайшло у Феодосію і розвантажувалося в незвичайних умовах. Вночі порт оточили люди в погонах, територію підсвічували прожекторами, інколи їх вимикали. У якийсь момент це нагадувало операцію з військовими скринями — схожими на ті, в яких перевозять великі снаряди або щось подібне.
Судно прибуло із Сирії. Ми не змогли точно встановити, що саме воно перевозило. Але тоді я сказала: навіть якщо там були апельсини, це все одно порушення, бо порт закритий. Ми зафіксували, що судно прийшло, щось розвантажувало, і це оприлюднили. Державним органам залишалося встановити деталі. Такою логікою ми керувались.
Ви казали, що прийшли в проєкт із «нульовими знаннями» про морські розслідування. А хто ви за освітою? Чим займались, крім громадської та волонтерської діяльності?

Зараз я отримую третю освіту. Перша була техніко-математична. Друга освіта в мене юридична. Потім життя трохи все переграло: якийсь час я викладала соціальну педагогіку, займалася соціальною рекламою. У Харкові з 2009 року проводився Міжнародний дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко» (згодом його перейменували на Медіафестиваль «Дитятко») — я входила до журі.
Зараз я здобуваю третю освіту — вже за спеціальністю «журналістика». Паралельно в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця викладаю журналістські розслідування, OSINT, антикризові комунікації. Пам’ятаю, як у 2022 році, коли все почалось, наш університет перший серед харківських вже 21 березня почав регулярне дистанційне навчання. На початку червня ми вже провели захист дипломних робіт.

SeaKrime — це по суті OSINT-проєкт, а не просто журналістика, тут потрібні навички роботи з відкритими даними, розуміння морського права, логістики. Скільки часу вам знадобилося, щоб повноцінно увійти в тему?
Приблизно рік. Це я кажу лише за себе, бо проєкт — це не я одна, це група людей Довідка
Кількості людей у команді проєкт не розголошує.
Просто я єдина публічна, а всі інші непублічні.
Якщо дуже узагальнити, у SeaKrime ви досліджуєте незаконні дії в акваторії Чорного моря, а з 2022 року — і Азовського. А якщо трохи конкретніше: які саме напрями охоплює ваша робота? Крім того, що ви відслідковуєте незаконний експорт українського зерна.
У листопаді 2021 року ми зафіксували зміни в роботі кримських портів. Прийшло кілька великих суден, яких раніше не було. Вони почали вивозити зерно великими партіями: якщо раніше це були судна по три-пʼять тисяч тонн, то тут уже 25—27 тисяч тонн.

Друга зміна, яку ми зафіксували, — вони почали нахабно возити зерно в Туреччину.

Річ у тім, що ще 2017 року в Туреччині був ухвалений меморандум Довідка
У березні 2017 року тодішній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зустрівся в Анкарі з прем’єр-міністром Туреччини Біналі Йилдирим. Під час зустрічі українська сторона отримала дипломатичну ноту — офіційне письмове повідомлення, в якому Туреччина підтвердила заборону своїм суднам заходити до портів окупованого Криму.
Це була робота Мустафи Джемілєва, Андрія Сибіги, який тоді працював послом України в Анкарі, й колишнього прокурора АРК Гюндуза Мамедова. Вони провели перемовини з турецькою стороною, і Туреччина погодилась не приймати вантажі з окупованих кримських портів і не відправляти туди прямі рейси. Це значно полегшило ситуацію, бо Туреччина — найближчий логістичний маршрут через Чорне море. Коли меморандум запрацював, ситуація покращилась, хоча його не завжди дотримувалися.
Ми від самого початку орієнтувались на кримські порти. Ми слідкували, що там відбувається, хто що завантажує, хто що вивозить. Всю цю інформацію ми подавали в державні органи. Десь це працювало, незаконні маршрути закривали.
Проте наприкінці 2021 року ми знову побачили, що зросла інтенсивність перевезень. Ми тоді не до кінця розуміли, із чим це пов’язано. А потім почалося повномасштабне вторгнення.

І причина такої активності стала зрозуміла?

Так, наш проєкт продовжив працювати, і ми все відстежували. Зерна вивозили все більше. В лютому більше, ніж у січні, у березні — більше, ніж у лютому, у квітні — ще більше. Виникло питання: звідки це зерно? Бо те, що було зібране в Криму, уже мали б вивезти. І тоді ми повернулися до того, що спостерігали наприкінці 2021 року. Зараз розуміємо, що це було пов’язано з підготовкою: звільняли елеватори, щоб потім прийняти зерно. Це була системна політика рoсійської влади. Перше, що вони робили, коли окуповували нові території, — це заволодівали зерном і вивозили його. Це воєнний злочин.
Я переглянула сайт SeaKrime. Зрозуміло, що Рoсія вивозить українське зерно з 2016 року, зокрема до Сирії. Тобто це не нова схема. Публічно ви про це говорили. Чи була якась офіційна реакція?

Так. Ми надали документальну основу нашим державним органам, вони нарешті змогли щось зробити. Після того, як ми зібрали докази [того, що Рoсія порушує міжнародне право], ми комунікували, зокрема з Туреччиною. Скажімо, почав ходити паром між Туреччиною і Севастополем — завдяки нашій роботі його зупинили. Були масові регулярні поставки з Туреччини в Крим, які теж вдалося зупинити. Кілька суден було заарештовано. Ми робили розслідування про судно Usko Mfu, а згодом його затримали на Дунаї.
Пам’ятаю, ми листувалися з посольством Румунії в Україні, тому що судна, які заходили в Крим, мали менеджмент, зареєстрований у Румунії. Це були сирійці, які працювали через румунську юрисдикцію. У підсумку вони пішли з Криму. Це не лише наша заслуга — це робота державних органів, яким допомогли наші напрацювання.

Ви регулярно пишете, що судна з краденим зерном заходять у порти Сирії, Алжиру та Єгипту. Чому ці маршрути вдається ідентифікувати частіше? У цих країнах рoсіяни менш приховують такі перевезення?
Ні, саме ці маршрути просто існують. Сирія — дуже показовий напрямок, там це відбувається масово. Коли президентом [Сирії] був Башар аль Асад, як я розумію, [він навіть не намагався] це зупинити, бо Сирія якоюсь мірою перебувала під рoсійською окупацією. Потім там змінилася влада, і постачання краденого з України зерна припинилося. Судно, яке стояло на розвантаженні, задраїло люки і вийшло із Сирії.

Через певний час [судна] перемістилися в Єгипет — і Єгипет відчинив для них свої двері. Потім, за кілька місяців, усе відновилося. Зараз Сирія знову серед основних напрямків, куди надходить [крадене] зерно. Причому зерно закуповує державний оператор. Це не приватні поставки, держава про це точно знає.
Де зараз знаходяться судна «Абінськ» і «Панормітіс» зараз? Якщо «Панормітіс» перебуває в нейтральних водах, чи бачите ви ознаки того, що він прямує до «безпечного» порту на кшталт Тартусу?

«Панормітіс» стоїть неподалік порту Хайфи, він вийшов із гавані й трохи відійшов у бік, там і залишається. Очевидно, що зараз тим, хто контролює це зерно, потрібно вирішувати, що з ним робити далі, — або переукладати контракт з іншою компанією в іншій країні, або змінювати маршрут, тому що в Ізраїлі його вже не приймуть.
Може спробують перевезти його в Єгипет. Важливо, щоб українська сторона й далі тримала його в фокусі. У квітні президент України розмовляв з президентом Єгипту [Абделем Фаттахом Ас-Сісі], той запевнив, що Єгипет не буде приймати крадене зерно. І справді, один із кораблів [з зерном] тоді розвантажився вже в іншому місці. Але ми бачимо, що судна все одно заходять [у єгипетські порти]. Є розрив між політичними заявами і практикою.

Важливо не мати ілюзій, що це просто зупиниться. Якщо є зерно і є попит, його будуть вивозити. Просто зміняться маршрути — через інші країни, перевантаження, інші логістичні схеми. Але кожне таке розслідування ускладнює їм процес і збільшує витрати — і це, власне, те, на що ми можемо впливати.
За Ізраїлем ми поки спостерігаємо. Чи правильно я розумію, що Рoсія і далі співпрацює з Сирією, Алжиром та Єгиптом?

Те, що «співпрацює», — важко сказати. Сирія справді дає краденому зерну «зелене світло» на державному рівні. В Алжирі зараз не бачимо таких перевезень, але минулого року фіксували судна з вугіллям з окуповаого Маріуполя. У Єгипті зерно часто йде не державі, а приватним компаніям.

Коли була ситуація з Ізраїлем, звучали різні пояснення — мовляв, порти могли бути під контролем індійських або китайських компаній, і що тоді Ізраїль міг зробити. Але це не так. Дозвіл на захід судна дає держава. Вона перевіряє якість зерна, отримує митні платежі до бюджету. Роль держави в цих процесах суттєва, особливо коли йдеться про перевезення зерна. Це ж не якусь кавоварку завезли. Від зерна залежить [продовольча] безпека держави, безпека суспільства.
$W
$SUI

Після різкого зростання дефіциту валюти наприкінці березня Національному банку вдалося задовольнити надлишковий попит і стабілізувати гривню та ситуацію на валютному ринку.
Упродовж квітня регулятор допускав відносно широкі коливання офіційного курсу гривні від 43,38 грн/дол. до 44,12 грн/дол.
За підсумками місяця гривня послабшала на 0,1% до долара США та на 2% до євро. Основним чинником стало зміцнення євро до долара більш ніж на 1,5%. З початку року гривня втратила 3,8% щодо долара США та 3,3% щодо євро.
Дефіцит валюти
У квітні дефіцит валюти суттєво зменшився після рекордних дисбалансів, зафіксованих у другій половині березня. За останні чотири дні квітня дефіцит становив 405 млн дол., що нижче за середньотижневий показник березня на рівні 700 млн дол.
Обсяги валютних інтервенцій НБУ також скоротилися. Минулого тижня регулятор продав 779 млн дол., тоді як середньотижневий показник у квітні становив 817 млн дол. проти 1,1 млрд дол. у березні.
Загалом за чотири місяці 2026 року обсяг інтервенцій сягнув 15,1 млрд дол., що на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Оцінка ICU
Аналітики зазначають, що Національний банк дозволяє досить широкий діапазон коливань курсу гривні до долара США, однак не має особливого додаткового апетиту до девальвації гривні, тому не дозволив у квітні курсу гривня/долар перетнути березневий максимум 44.16 грн/$.
«Національний банк зараз очікує на вищий рівень інфляції, ніж у січневому прогнозі, тож збирається відкласти пом’якшення монетарної політики на наступний рік і відповідно намагатиметься максимально зберігати привабливість гривневих активів досить високою. Щоб досягти цієї цілі та не допустити надмірного прискорення інфляції, НБУ навряд чи суттєво змінить свою курсову політику, зберігаючи низькі темпи девальвації гривні. Відповідно, ми зберігаємо свій прогноз курсу на кінець року на рівні 45 грн/$», — прогнозують експерти ICU.
$ETH

Очільник Tesla та SpaceX Ілон Маск під час судового розгляду у справі проти OpenAI заявив, що вважає більшість криптовалют шахрайськими проєктами.
Так мільярдер відповів на прохання пояснити його ставлення до цифрових активів — питання виникло в контексті обговорення планів ШІ-компанії щодо ICO у 2018 році. Тоді фірма розглядала можливість випуску власного токена для залучення фінансування. «У деяких [криптовалют] є цінність, але більшість — просто скам», — сказав Маск.
Раніше підприємець вважався прихильником цифрових активів. У 2021 році Tesla стала однією з перших публічних компаній, що додали біткоїн до корпоративних резервів, хоча сам Маск називав інвестиції на $1,5 млрд ризикованими.

Навесні того ж року компанія почала продавати електрокари за «цифрове золото». Маск припускав, що одного дня придбати автомобіль можна буде і за мемкоїн Dogecoin — його він теж неодноразово підтримував.

За кілька місяців Tesla призупинила опцію оплати біткоїном через занепокоєння щодо екологічності майнінгу монети. На балансі компанії залишається понад 11 000 BTC вартістю $886 млн.
SpaceX також утримує 8285 BTC на суму $638 млн, згідно з Arkham.

Реакція спільноти
Користувачі розкритикували Маска за лицемірство. Юзер під ніком Marcus нагадав про стрибок котирувань DOGE після кожного згадування цієї монети мільярдером.

«Людина, яка запампила капіталізацію Dogecoin до $90 млрд, називає криптовалюти скамом. Зухвалість не знає меж», — написав він.

Належна Маску соцмережа X також активно просуває цифрові активи. У середині квітня платформа запустила функцію Cashtags для відстеження курсів криптовалют.

Раніше підприємець анонсував запуск X Money — цифрового гаманця для P2P-переказів і платежів.
Деякі учасники спільноти погодилися з думкою Маска. На їхню думку, справжню цінність мають лише біткоїн, Ethereum та ще кілька великих альткоїнів.

«Потрібно було, щоб вам Маск це сказав? Та будь-хто з IQ близько 90 скаже те саме», — написав один із користувачів.
Сам Ілон Маск залучав колишнього дизайера Base та AAVE до роботи над TwitterX.
$DOGE

Чи можливо зібрати ігровий ПК без процесора та відеокарти від Intel, AMD та NVIDIA? Ютубер GPUSpecs довів це, використавши виключно китайські комплектуючі.
Попри значні успіхи Китаю у розробці власних CPU та GPU, придбати їх та використати для збірки ігрового ПК не так вже й просто. Ютубер використав процесор Zhaoxin KaiXian KX 7000 з 8 ядрами та 8 потоками й тактовою частотою в режимі Boost 3,6 ГГц.

Цей процесор колись був розроблений за ліцензією x86 вже неіснуючою компанією Cyrix. Ця компанія здійснила зворотне проєктування процесорів Intel x86 й у 1982 році випустила власну модифікацію. Попри програш Intel низки судових позовів, Cyrix зберегла право на виробництво процесорів x86, яке з рештою перейшло до Zhaoxin. Свого часу Cyrix була відома бюджетними процесорами з не надто вражаючими характеристиками, які називали конкурентами до всіх західних аналогів, включно з 386 та Pentium. Процесор Zhaoxin KaiXian KX 7000 вставляється у сокет, дуже схожий на LGA 1700. Однак GPUSpecs зазначає, що кроссумісність малоймовірна, попри те, що материнська плата стандартна й виготовлена ASUS. Роль GPU виконує Moore Threads MTT S80 з 4096 ядрами MUSA — аналогом CUDA у цій архітектурі, 16 ГБ відеопам’яті GDDR6 та тактовою частотою 1,8 ГГц. Продуктивність цієї відеокарти можна порівняти з RTX 3060 Ti.

Попри низку проблем з сумісністю ОЗП та драйверів, ПК запускається й мало чим відрізняється від традиційної машини під керуванням Windows. Однак на цьому вся схожість закінчується.
У Geekbench CPU 789 KaiXian KX 7000 демонструє більш ніж вдвічі гірші результати за i5 7500 2017 року. В іграх ситуація також виглядає не найкращим чином. Forza Horizon 5 запускається з 24,2 FPS за роздільної здатності 1080p на низьких налаштуваннях. В 1% випадків гра демонструє ще нижчу продуктивність.

Red Dead Redemption 2 та Spiderman Remastered взагалі не запустились. Cyberpunk врешті-решт запустився з 22,3 FPS за роздільної здатності 1080p й низьких налаштуваннях графіки. Продуктивність Shadow of the Tomb Raider 8-річної давнини також залишалась на рівні 21,3 FPS за роздільної здатності 1080p за низьких налаштувань, а в 1% випадків перетворювалась на слайд-шоу.
Аналогічна ситуація спостерігалась з GTA 5, а також орієнтовно оптимізованою для MTT Black Myth Wukong, в середньому видаючи 13 FPS. Resident Evil 3 Remake виявилась єдиною, в яку можна було хоч якось пограти з 44 FPS, однак в 1% випадків гра перетворювалась на істеричний хаос.
Збірка обійшлась ютуберу у $500 тільки за процесор та материнську плату, ще $300 він викинув на MTT S80, без врахування ОЗП, корпусу, блоку живлення, та SSD. Отже, китайський ПК не виявився ні дешевим, ні продуктивним. Однак це не означає, що так буде завжди.
$INJ

Росiйська Федерація, яка протягом останніх двадцяти років системно накопичувала золотий запас, змушена змінити стратегію на радикально протилежну. Через стрімке падіння нафтогазових доходів та дефіцит бюджету Кремль почав розпродавати дорогоцінний метал, який раніше вважався недоторканним символом «фінансової міці».
«Двадцять років Росiя скуповувала золото. Тепер – продає. У першому кварталі 2026 року Центральний банк РФ реалізував близько 21,8 тонни з власних резервів, унаслідок чого золотий запас країни скоротився до 2 305 тонн. Для бюджету, що зяє дірою в майже $62 млрд, дорогоцінний метал перетворився на останній інструмент порятунку – і Кремль не вагається ним скористатися», – зазначили в СЗРУ.
Перехід від накопичення до розпродажу стався у листопаді 2025 року: тоді Центробанк вперше почав продавати золото безпосередньо внутрішнім покупцям – банкам, державним компаніям та окремим інвестиційним структурам. Здобуті кошти конвертуються переважно в юані: доступ до твердої валюти через зовнішні ринки для Москви фактично закритий.
Свій золотий запас Росiя формувала переважно з 2002 по 2025 рік, закупивши понад 1 900 тонн у російських золотодобувників. Найінтенсивніші хвилі накопичення припали на 2008–2012 роки – більше 500 тонн – та на 2014–2019 роки, коли до резервів долучилося понад 1 200 тонн. Після 2020 року темп різко впав. Тепер вектор змінився остаточно.
«Ринок це вже помітив. У березні внутрішні торги золотом на РФ сягнули 42,6 тонни – у 3,5 раза більше, ніж роком раніше. Значну частину операцій становлять своп-угоди: золото йде під заставу в обмін на короткострокову ліквідність. Тобто метал перестав бути просто резервом – він став оперативним фінансовим інструментом у режимі ручного управління дефіцитом», – повідомили в СЗРУ.
У розвідці підкреслюють, «причини очевидні. На початку 2026 року нафтогазові доходи РФ просіли, тоді як військові та соціальні видатки нікуди не зникли. Зовнішнє боргове фінансування недоступне, внутрішній борг і без того зростає. У цих умовах Кремль робить єдине, що лишилося: тягне з кубишки, яку збирав два десятиліття».
«За поточних темпів – близько семи тонн на місяць – у 2026 році Росiя може продати від 80 до 90 тонн золота. Це не миттєва катастрофа, але сигнал важливий: країна, яка роками демонструвала накопичення резервів як ознаку міці, тепер їх проїдає. Бюджетний маневр звужується, а сам факт переходу до продажів фіксує те, про що Москва хотіла б мовчати, – фінансова стійкість системи зникла», – зазначили в СЗРУ.
Економіка Росiї охоплена системною кризою: рецесія поглиблюється під тиском зростання податків, санкцій, логістичних та кадрових витрат. Лише в першому кварталі 2026 року 6% підприємств припинили діяльність, а митні надходження впали до найнижчого рівня з початку повномасштабної агресії проти України.
$XAUT

Коштовності вириваються з глибини у тисячі кілометрів і вже досягають поверхні через вулкан.
Як зазначають дослідники, під товстою корою та пекучими шарами мантії прихований колосальний запас золота та рутенію, який раніше вважався назавжди заблокованим на глибині близько 3 000 кілометрів. Однак нові знахідки доводять, що ці багатства вже піднімаються вгору.
"Коли надійшли перші результати, ми зрозуміли, що буквально знайшли золото! Наші дані підтвердили, що матеріал із ядра, включно з золотом та іншими дорогоцінними металами, просочується у мантію Землі зверху", – розповів доктор Нільс Месслінг з Університету Геттінгена.
Сліди "золотого витоку" вчені виявили у лаві на Гаваях. За наявними даними, саме через вулканічні виверження метали, що мільярди років перебували в ізоляції, потрапляють у верхні шари планети.
Професор Матіас Вілльболд пояснює, що розплавлена порода переміщує цінні елементи на поверхню, утворюючи цілі океанічні острови.
"Наші результати не лише показують, що ядро Землі не таке ізольоване, як раніше вважалося. Тепер ми також можемо довести, що величезні об'єми перегрітого матеріалу мантії, кілька сотень квадрильйонів метричних тонн породи, походять на межі ядра і мантії і піднімаються до поверхні Землі", – додав він.
На думку експертів, такий рух металів є дуже повільним за людськими мірками, проте протягом мільйонів років він здатен перенести величезну кількість золота.
Деякі метали, які сьогодні використовуються у смартфонах та медичних приладах, могли колись бути частиною розпеченого центру Землі.
Попри сенсаційність відкриття, науковці застерігають: бігти до вулканів із відрами не варто. Поточний потік металу занадто малий, щоб спровокувати нову "золоту лихоманку". Це радше унікальне геологічне явище, яке допомагає зрозуміти, як формувалася наша планета понад 4,5 мільярда років тому.
$XAU
$META

У екосистемі Ethereum представили нову ініціативу, яка може кардинально змінити підхід до конфіденційності транзакцій. Розробник Том Леман опублікував проєкт пропозиції EIP-8182, що передбачає інтеграцію приватних переказів безпосередньо на рівні протоколу.

Згідно з ним, Ethereum обробляє сотні мільярдів доларів щороку, однак майже всі транзакції залишаються публічними. У документі підкреслюється:
«Ваш баланс, кожен платіж, кожен контрагент — усе транслюється назавжди. У будь-якій іншій фінансовій системі це було б немислимо».

Леман наголосив, що ще у квітні 2025 року співзасновник мережі Віталік Бутерін закликав інтегрувати інструменти приватності безпосередньо у гаманці. Він зазначав:
«Інтегрувати інструменти приватності (наприклад, Railgun, Privacy Pools) у наявні гаманці. Гаманці мають мати поняття захищеного балансу, і під час надсилання має бути опція “відправити із захищеного балансу”, бажано увімкнена за замовчуванням».

Втім, попри наявність рішень, у 2025 році менше ніж одна з 10 000 транзакцій Ethereum залишалися приватними — навіть менше, ніж у 2020 році.
Як працюватиме новий стандарт приватності
- EIP-8182 пропонує створити єдиний «захищений пул» на рівні протоколу Ethereum. Це має вирішити дві ключові проблеми:

- ефект «курки та яйця»: нові приватні сервіси не можуть набрати користувачів без початкової приватності;
- питання довіри: більшість рішень контролюються окремими групами або DAO.
Серед ключових особливостей — єдиний стандарт для всіх гаманців і застосунків, спільний пул анонімності для всіх користувачів, відсутність централізованого контролю або адміністративного ключа та оновлення лише через хардфорки Ethereum.
Технологічно це означає приватні транзакції всередині пулу (без розкриття суми, адреси чи сторін), можливість взаємодії з DeFi (своп і повернення коштів у пул в одній транзакції) та використання доказів з нульовим розголошенням для підтвердження операцій.
Ринок вимагає приватності, але ризики залишаються
Ініціатива EIP-8182 з’являється на тлі зростаючого попиту на конфіденційність з боку інституцій. Як зазначав Денні Раян, «ринок не в змозі працювати повністю відкрито», а участь традиційних фінансів може стати каталізатором змін.

Паралельно Ethereum Foundation вже створила окремий підрозділ Privacy Cluster, до якого увійшли 47 експертів для розвитку технологій захисту даних.
Водночас розробники визнають і ризики:

потенційні помилки у криптографії можуть поставити під загрозу кошти в пулі;
використання віддалених сервісів перевірки знижує рівень приватності;
юридичні питання залишаються відкритими.
Попри це, у документі наголошується, що модель EIP-8182 забезпечує баланс між безпекою та довірою, оскільки використовує той самий механізм управління, що й інші зміни в Ethereum.

Нагадаємо, що раніше Віталік Бутерін заявляв, що Ethereum має стати «стійким і приватним» для виконання ролі альтернативи готівці, особливо на тлі недовіри до централізованих платіжних систем.
$ETH

Ілон Маск виступив із гучною заявою, пророкуючи Сполученим Штатам неминуче.
Генеральний директор Tesla Ілон Маск щойно виступив із страшним попередженням для американців. У своєму виступі на подкасті Dwarkesh 5 лютого він заявив, що Америка мчить назустріч банкрутству, оскільки державний борг продовжує зростати. "Ми на 1000% збанкрутуємо як країна і зазнаємо краху як держава без ШІ та роботів, – підкреслив він. - Ніщо інше не вирішить проблему державного боргу".
За даними Міністерства фінансів, державний борг США на даний момент становить 38,96 трильйона доларів – і він продовжує зростати, оскільки федеральні витрати перевищують доходи. На даний момент у 2026 фінансовому році уряд вже витратив приблизно на 1,17 трильйона доларів більше, ніж зібрав, пише Yahoo Finance.

Без прориву в продуктивності завдяки штучному інтелекту та робототехніці Маск намалював похмуру картину майбутнього, заявивши, що країні "насправді настав повний кінець, тому що державний борг накопичується шаленими темпами".
Він також попередив, що вартість обслуговування лише цього боргу стає важким тягарем.

"Процентні платежі за державним боргом перевищують військовий бюджет, який становить трильйон доларів. Таким чином, у нас понад трильйон доларів йде лише на виплату відсотків", – пояснив він.

Як війна з Іраном стрімко збільшила державний борг
І ці витрати можуть зрости ще більше, пише ЗМІ. За даними Пентагону, лише протягом першого тижня війни з Іраном США витратили близько 11,3 мільярда доларів. Оскільки конфлікт затягнувся вже майже на два місяці, експерт з державної політики Лінда Білмес оцінює, що війна обійдеться американцям у понад 1 трильйон доларів.

"У результаті лише процентні витрати додадуть мільярди доларів до загальної вартості цієї війни, – зазначила Білмес в інтерв’ю Гарвардській школі Кеннеді. - І на відміну від початкових витрат, це витрати, які ми явно перекладаємо на наступне покоління".
Витрати можуть зрости ще більше в рамках запропонованого Дональдом Трампом оборонного бюджету на 2027 рік. Адміністрація подала запит на 1,5 трильйона доларів – це найбільший річний стрибок військових витрат з моменту закінчення Другої світової війни.

За даними Комітету з відповідального федерального бюджету, цей план може додати близько 5 трильйонів доларів до оборонних витрат до 2035 року. З урахуванням процентних виплат ця цифра може збільшити державний борг приблизно на 5,8 трильйона доларів.
$ZEC