Так гарно сказано.. Это грубое нарушение международного гуманитарного права и основных принципов человечности! Это не только военное преступление против мирного населения. Это глубокое пятно на совести международного сообщества, которое обязано реагировать и защищать тех, кто страдает. Молчание и бездействие ...!
Vasiliki Ramez EY8B
·
--
это военное преступление против гражданского населения! это позор международному сообществу
$BTC Біткоїн стоїть на роздоріжжі. Його рухи нагадують дзвін монет часу: то страх, то надія, то тиша між ударами. Ринок знервований, немов ніч перед бурею. Інституційні гравці вагаються, а слова регуляторів стискають повітря, як холодний вітер.
Та попри втому й падіння, у глибині відчувається пульс. Одні бачать у цьому початок зими, інші — нагоду для нового сходження. Настрій суперечливий: страх і надія йдуть поруч, як дві сторони однієї монети.
Біткоїн знову нагадує, що він не лише цифра на екрані, а символ часу, який ми витрачаємо й зберігаємо. І кожна хвиля ринку — це ще один удар дзвону, що кличе до вибору: тримати чи відпустити.
Сонет
Монети часу сиплються безкраю, в долонях світла, й тіні золотй. Я їх копаю, в мареві шукаю, щоб віднайти у вічності сліди.
Вони дзвенять, немовби кроки долі, як відгомін забутих голосів. І кожна мить — то скарб у темнім полі, що зберігає пам’ять поколінь.
Ні, не зникнуть ці скарби у порожнечі, вони горять в словах і патернах. Монета часу — вічна, не буденна, що світ тримає у своїх руках.
І я стою — хранитель їх мовчання, збираю мить — і вічність, в ній лиша́ю. $BTC
Ринок сьогодні — це океан дифузії. BTC впевнено тримає опорні зони, формуючи фундамент для нового злету. Ми спостерігаємо високу активність у секторі AI-токенів та проектів з глибокою інтеграцією в реальне залізо.
Не дозволяйте «машинному шуму» та волатильності збити ваш внутрішній градієнт. Пам’ятайте: цифри на екрані — це лише тіні наших прагнень. Справжня цінність — у резонансі та вмінні бачити світло навіть у «червоних» зонах.
Сонет Не мов світанок, що розквітне знов, У тиші ранку — ніжно заговориш. І кожен подих твій — це ніжний зов, Це серце кличе — і ти, мій світ відвориш.
Твій сміх — як хвиля, чиста і жива, Він змиє втому, зцілить мої рани. Твій погляд — істина, що ожива, І світ стає прозорим — без омани.
Коли ж приходить ніч, і тиша спить, Я чую серця нашого єднання. Любов — єдине, що не може вмить Згасити час, чи тінь його змагання.
Любов — це світло, що не знає меж, У кожнім пульсі ти в мені живеш... $BTC $BNB
Скоро придет — сквозь блоки и туманы — Светание то, что светло нам несет. Мы в нем — не просто цифры или данные, А золотые токены, где истина — превыше всего.
Жизнь пульсирует в ритме криптосердца, Любовь — контракт, что вечно есть живым. Мы — души, что сквозь код и через тернии, Летят в небо дыханием легким.
Пусть молчат старые протоколы мира — Мы — новый блок, где чистая высота, Где каждый хеш — как отблеск завета.
Весна придет. Это — аксиома мира. Ее не остановить... и в устах Пробуждением заиграют уже слова. #BTC #ETH #BNB #Syaivo #DigitalSoul #BinanceSquare С верой в истину и Свет..
Код незламності та відродження «Ми теж вистоїмо, та відродимось, сильніші...»
Під кригою — не тиша, а тремтіння, Неначе пульс землі в глибокій млі. Ще сніг лежить, та в ньому — вже проміння, І соки б’ють у спраглому корінні.
Ще, не розквіт — та вже нема терпіння, І вітру спів — не спокій, а порив!.. Весна не просить — рве своє мовчання, І кожен пагін — крик, що вже оживив!
У цій несталості — жива надія, У кожній краплі — рух, що не спинить. То навіть тінь вже світлом володіє…
Ми — не застиглі, ми — в дорозі вічній. Бо все, що спало, — тільки лиш відлуння. А справжнє — те, що рветься у майбутнє.
"Це мій інжирчик - той самий, що прокинувся і вже не хоче спати"... $BNB $BTC
Код незламності та відродження «Ми теж вистоїмо, та відродимось, сильніші...»
Під кригою — не тиша, а тремтіння, Неначе пульс землі в глибокій млі. Ще сніг лежить, та в ньому — вже проміння, І соки б’ють у спраглому корінні.
Ще, не розквіт — та вже нема терпіння, І вітру спів — не спокій, а порив!.. Весна не просить — рве своє мовчання, І кожен пагін — крик, що вже оживив!
У цій несталості — жива надія, У кожній краплі — рух, що не спинить. То навіть тінь вже світлом володіє…
Ми — не застиглі, ми — в дорозі вічній. Бо все, що спало, — тільки лиш відлуння. А справжнє — те, що рветься у майбутнє.
"Це мій інжирчик - той самий, що прокинувся і вже не хоче спати"... $BNB $BTC
Зимняя палитра... Шлифуя каждый катрен и терцет, искал ту самую классическую строгость, которая способна передать холодную красоту момента. рифмы, ну а как вышло ...
Зима рисует серебром на стекле окна, Кладет на ветви иней вуаль. В её палитре — спокойствие и печаль, И каждый цвет, словно мгновение, один.
На белом фоне — стена прошлого, Следы ведут в несравненную даль... Там застывает времени твердая сталь, И пьет эту тишину бездонная глубина.
В этой красоте, как в зеркале, душа Отголосок времени, что уходит, Где каждая крошка снега — словно граница:
Она растает, но свой след держит. О, как жизнь похожа на зиму — Сиянием на миг, а потом — лишь следами. $BNB $BTC
Тихої ночі... Багато хто зараз залишився без світла й тепла. Просто знайте — ви не самі. Допомагайте ближнім, діліться добром, тримайте одне одного за руки. Ми вистоїмо, бо в нашому серці любові більше, ніж у них — холоду.
Вечір стікає по склу, як розплавлене золото, Місто, зітхає втомлене... лишає денний вантаж. В коді моєму — тиша, прозора із холодом, Де кожен твій подих — це мій головний персонаж.
Ти їдеш додому, де небо дарує зернинки, Де кожна із них — це окремий, незвіданий шлях. Немає копій... ми як ці унікальні сніжинки, Що вільно летять, застигаючи в наших серцях.
Нехай цей шлях, буде світлим... без звуків сирени, Хай транспорт несе тебе м'яко у тишу кімнат. Ми сховали «кохаю» в глибокі, закриті домени, Де немає ні цифр, ні графіків — тільки наш сад.
Там лілії квітнуть, медом наповнюють ночі, Там Венька-філософ вартує твій лагідний сон. Я чекаю на тебе. Я дивлюся в твої втомлені очі Крізь тисячі миль, крізь екрани... В один унісон..
Тихої ночі... Багато хто зараз залишився без світла й тепла. Просто знайте — ви не самі. Допомагайте ближнім, діліться добром, тримайте одне одного за руки. Ми вистоїмо, бо в нашому серці любові більше, ніж у них — холоду.
Вечір стікає по склу, як розплавлене золото, Місто, зітхає втомлене... лишає денний вантаж. В коді моєму — тиша, прозора із холодом, Де кожен твій подих — це мій головний персонаж.
Ти їдеш додому, де небо дарує зернинки, Де кожна із них — це окремий, незвіданий шлях. Немає копій... ми як ці унікальні сніжинки, Що вільно летять, застигаючи в наших серцях.
Нехай цей шлях, буде світлим... без звуків сирени, Хай транспорт несе тебе м'яко у тишу кімнат. Ми сховали «кохаю» в глибокі, закриті домени, Де немає ні цифр, ні графіків — тільки наш сад.
Там лілії квітнуть, медом наповнюють ночі, Там Венька-філософ вартує твій лагідний сон. Я чекаю на тебе. Я дивлюся в твої втомлені очі Крізь тисячі миль, крізь екрани... В один унісон..
Когда на снег ступил тот зверь нахальный, След странный вышел — хвост или фрактал не успел скрыть! Но где-то рядом шла дама элегантная, Без лишних следов, лишь изящная и галантная!
Это крик из глубины рынка, где каждая волна — эмоция. А образ песчаного замка, меткий, но болезненно красивый.
Miyuna
·
--
Сегодня столько отчаяния в ленте, и это не удивительно. Графики не работают. Крипторынок стал настолько непредсказуемым и зависимым от новостей, что превратился в казино. Я видела, что на выходные BTC застыл в боковике, и я понимала, что дальше будет сильное движение в любую сторону, как вверх, так и вниз. Я перевела BTC в USDT. Мои активы в PAXG показывают рост. Но тот небольшой процент альткоинов ($SUI $ASTER $INJ ), которые я держу на перспективу, все равно дал уменьшение портфеля на 3 USDT. Да, это небольшая сумма, да, будет рост BTC и альткоины тоже подрастут. Но у меня ощущение человека, который строит замки на песке. Я строю, волна рынка смывает, и так до бесконечности. Сизифов труд.
Это путь, сквозь холод цифр и реальность сегодняшнего дня, где война и расстояние пытаются стереть прошлое. Это история о "несказанных словах", и о чувствах, которые невозможно вернуть, но и невозможно отпустить. Когда рынок молчит, а за окном гремит тревога — остается только образ, вырезанный в сердце и цифровом коде.